3 українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови української нації основні риси літературної мови
Поняття мовної норми, її соціальне значення. Основні стилі та колоритно - стильові різновиди писемної та усної форм. Сучасної української літературної мови. Загальнонародна мова це сукупність усіх слів, граматичних форм, особливостей вимови людей, що розмовляють українською мовою як рідною. За функціональним призначенням - це мова державного законодавства, освіти, науки, мистецтва, засобів масової інформації, засіб спілкування людей у виробничо - матеріальній і культурній сферах. Писемна форма літературної мови функціонує в галузі державної, політичної, господарської, наукової та культурної діяльності. Усна форма літературної мови використовуєть. Вона, будучи поліфункціональною, знаходить своє виявлення в художній літературі, публіцистиці, пресі, в театрі, радіомовленні, телебаченні, в науці, школі, державних установах тощо. Форми існування національної мови. Поняття норми літературної мови. Варіантність мовної норми. Орфоепія та акцентуація (вимова голосних та приголосних звуків, наголос, інтонування). Нормативність літературної мови в лексиці. Морфологічні норми української літературної мови. Синтаксична унормованість української літературної мови. Державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона характеризується унормованістю, уніфікованістю, стандартністю, високою граматичною організацією, стилістичною диференціацією. Вона є національною мовою українського народу.
Типи літературних норм. Писемна й усна форми літературної мови. Vovakalynchuk пт, 2015 - 06 - 26 13. Вона обслуговує всю націю в цілому на всій території проживання. (натомість використання місцевих діалектів обмежене вжитком населення певної території, використання соціальних діалектів обмежене вжитком населення вузького соціального середовища). Писемна форма літературної мови функціонує в галузі державної, політичної, госпо. Фразеологічні норми української літературної мови. Стилістичні норми сулм. Вона реалізується в усній і письмовій формах. Першою пам’яткою, яка відбила всі фонетичні та морфологічні особливості української літературної мови, вважають пересопницьке євангеліє (1556 - 1561). Поняття літературної мови. Поняття стилю та жанру.
Державна мова виконує в суспільстві ряд важливих функцій. Державні й громадські установи, освіту, науку, пресу, художню літературу, театр, побут тощо. Варіанти національної мови (територіальні та соціальні діалекти, просторіччя тощо). Формування української національної мови відбувалося на основі мови народності в період інтенсивного становлення української нації (друга половина xviii - початок xix ст. ) як стійкої спільності людей, що мають спільну територію, економічні та політичні зв язки, літературну мову, культуру.
Вона характеризується унормованістю, уніфікованістю, стандартністю, високою граматичною організацією, розвиненою системою стилів. Унормованість — головна ознака літературної мови. Вона характеризується унормованістю, уніфікованістю (стандартністю), високою граматичною організацією, розвиненою системою стилів, наддіалектністю, поліфункціональністю. Унормованість - головна ознака літературної мови. Співвідношення понять. Діалектна основа сучасної української літературної мови.
Коментарі
Дописати коментар